Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Горган Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Горган Т. М. Вплив фітонцидних речовин цибулин сортів цибулі ріпчастої Allium cepa L. на ріст і розвиток культур грибів роду Penicillium [Електронний ресурс] / Т. М. Горган // Біоресурси і природокористування. - 2013. - Т. 5, № 3-4. - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bpc_2013_5_3-4_18 | ||
| 2. | 
Горган Т. М. Видовий склад токсиноутворюючих грибів цибулі ріпчастої в період вегетації та зберігання [Електронний ресурс] / Т. М. Горган // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. : Агрономія. - 2013. - Вип. 183(1). - С. 119-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2013_183(1)__24 | ||
| 3. | 
Горган Т. М. Роль фітонцидів сортів цибулі ріпчастої у формуванні життєвих стратегій грибів роду Penicillium [Електронний ресурс] / Т. М. Горган, А. І. Парфенюк, І. В. Безноско, Г. Ф. Тищенко, А. А. Благініна // Агроекологічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_3_13 | ||
| 4. |
Безноско І. В. Видовий склад фітопатогенних мікроміцетів насіння сортів культурних рослин [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, А. І. Парфенюк, О. В. Шерстобоєва, Л. В. Гаврилюк, Ю. В. Терновий, Т. М. Горган // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 2. - С. 84-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_2_13 Встановлено, що утворення патогенного мікробіому культурних рослин зумовлено взаємодією популяцій фітопатогенних мікроміцетів з рослинами сорту як біотичним екологічним чинником формування фітопатогенного фону в агрофітоценозах сортів культурних рослин. Проведено аналіз насіння перспективних сортів культурних рослин: сої (Кент і Сузір'я), гречки (Син та Софія), розторопші (Рішес) та гірчиці жовтої (Фордж) на заселеність мікроміцетами. Ідентифіковано фітопатогенні гриби: Alternaria alternate Fr., Fusarium oxysporum Schleht, Cladosporium herbarum Lket Gray, Botrytiscinerea Pers. Ex Fr., Ascochyta fagopyri Bres., Alternaria tenuissima (Kunze) Wiltshire, Aspergillus P. Micheliex Haller, Pіnicillium Link., Mucor Micheliex F. Визначено, що видовий склад фітопатогенних мікроміцетів у насінні сої і розторопші значно різноманітніший у порівнянні із насінням гречки і гірчиці. Серед ідентифікованих мікроміцетів трапляються види з різним ступенем паразитизму: облігатні та факультативні сапротрофи і паразити. Для оцінювання типовості виду та визначення його положення у структурі домінування в агроценозі культурних рослин застосовано критерій частоти трапляння виду. Гриби родів Alternaria alternate, Fusarium oxysporum характеризуються різною частотою трапляння (11 - 30 %). Встановлено, що насіння сої сорту Сузір'я і гречки сортів Син і Софія інтенсивно заселяють плісняві гриби роду Pіnicillium (60 - 90 %). Визначено показник подібності видового складу мікроміцетів, вилучених із насіння сортів культурних рослин, за коефіцієнтом спільності Жаккара. Встановлено, що насіння сої і розторопші, як і насіння розторопші та гірчиці жовтої, характеризуються високим рівнем подібності мікроміцетів (показник подібності становить 75 та 66,7 % відповідно). Водночас насіння гречки і розторопші та гречки і гірчиці характеризувалося низьким показником подібності мікроміцетів - 12,5 і 22,2 % відповідно. Проаналізовані показники надають змогу оцінити насіння сортів культурних рослин з метою уникнення екологічних ризиків та біологічного забруднення агроценозів за вирощування рослин різних сортів. | ||
| 5. |
Безноско І. В. Патогенний мікобіом насіння сортів культурних рослин [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, Т. М. Горган, Л. В. Гаврилюк, Ю. А. Туровнік, Н. А. Косовська // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_1_9 Визначено чисельність фітопатогенних мікроміцетів у насінні сортів культурних рослин: сої, соняшнику, гірчиці жовтої, гречки та розторопші, які вирощені за органічною технологією. Показано, що чисельність мікроміцетів у насінні різних культурних рослин істотно різниться і коливається в межах 0,2 - 1,3 тис. КУО/г насіння. Це залежить від властивостей рослин сорту і гібриду, які характеризуються певним набором фізіолого-біохімічних ознак, що впливали на формування мікобіому насіння та його кількісного складу. У насінні сортів перелічених культур ідентифіковано види фітопатогенних грибів: Alternaria alternate Fr., Fusarium oxysporum Schleht, Cladosporium herbarum Lket Gray, Bolrytiscinerea Pers. Ex Fr., Ascochyta fagopyri Bres., Alternaria tenuissima (Kunze) Wiltshire, Aspergillus P. Micheliex Haller, Penicillium Link. Встановлено, що видовий склад фітопатогенних мікроміцетів у насінні сої сорту Кент та сорту розторопші Рішес значно різноманітніший порівняно із насінням інших культур, де домінували гриби A. alternate і F. oxysporum, які характеризуються різною частотою трапляння. Вказані фітопатогенні гриби можуть викликати захворювання рослин на різних етапах онтогенезу, продукувати мікотоксини та спричиняти зниження якості рослинної продукції. У мікобіомі насіння гречки сортів Софія, Син та гібридів соняшнику Оскар і Олівер домінували плісняві гриби роду Penicillium та Aspergillus (60 - 90 %). Сапротрофні гриби, які домінують у насінні, істотно погіршують його якість під час зберігання і спричиняють небезпечні хвороби рослин в агрофітоценозах за вирощування вказаного сорту/гібриду. Це потребує застосування додаткових профілактичних заходів захисту рослин. Мікобіом насіння гірчиці жовтої сорту Фордж представлений незначною кількістю фітопатогенних мікроміцетів. Це може свідчити про його екологічну безпечність в органічному виробництві. Таким чином, проаналізовані результати досліджень свідчать про значну диференціацію сортів за видовим складом та чисельністю фітопатогенних видів мікроміцетів у мікобіомі насіння. Тому з метою уникнення екологічних ризиків та біологічного забруднення агроценозів необхідно тестування насіння, як за щільністю мікобіому, так і за частотою потрапляння в ньому фітопатогенних мікроміцетів. | ||
| 6. |
Мосійчук І. І. Екологічне обґрунтування регуляції фітопатогенного мікобіому в агроценозах ячменю ярого у екологічно безпечних технологіях [Електронний ресурс] / І. І. Мосійчук, І. В. Безноско, Ю. А. Туровнік, Т. М. Горган // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_2_16 | ||
| 7. | 
Біленька О. М. Збереженість зразків цибулі шалот [Електронний ресурс] / О. М. Біленька, Т. М. Горган, І. М. Підлубенко, Н. О. Кирюхіна, Є. М. Ільїнова // Овочівництво і баштанництво. - 2021. - Вип. 69. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Oib_2021_69_3 | ||
| 8. | 
Горган Т. М. Вплив екзометаболітів різних сортів культурних рослин на ріст і розвиток патогенних мікроміцетів Bipolaris sorokiniana та Alternaria alternata [Електронний ресурс] / Т. М. Горган, І. В. Безноско, О. М. Біленька, А. А. Благініна // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2021. - Вип. 33. - С. 96-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2021_33_13 | ||
| 9. |
Безноско І. В. Патогенна мікобіота насіння зернових культур за впливу різних технологій вирощування [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, Т. М. Горган, Ю. А. Туровнік, І. І. Мостов’як, В. О. Мудрак // Агроекологічний журнал. - 2022. - № 1. - С. 110-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2022_1_14 Одним із важливих чинників в отриманні якісного насіння зернових культур є технологія вирощування рослин, яка повинна забезпечувати високу врожайність і якість зерна та бути безпечною для довкілля. Мета дослідження - визначення впливу різних технологій вирощування на патогенну мікобіоту насіння пшениці озимої та вівса. Встановлено, що на насінні пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський, за традиційною технологією вирощування культури, паразитувало 7 родів фітопатогенних мікроміцетів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Acremoniella spp., Bipolaris spp., Pеnicillium spp., Cladosporim spp., які характеризувалися різною частотою трапляння (10 - 60 %). На насінні вівса сорту Тембр, в умовах традиційної технології вирощування рослин, ідентифіковано фітопатогенні мікроміцети, які належать до родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Drechslera spp., Pеnicillium spp., Trichoderma spp. Їхня частота трапляння коливалась від 10 до 50 %. На насінні зернових культур найбільшою частотою трапляння характеризувалися гриби родів Aspergillus spp. і Pеnicillium spp. Вони можуть призводити до погіршення якості насіння під час зберігання та пригнічувати його схожість. На насінні пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський, в умовах органічної технології вирощування рослин, було ідентифіковано мікроміцети, які належать до родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Pеnicillium spp., Trichoderma spp, Bipolaris spp., їх частота трапляння була від 25 до 50 %, а на насінні вівса сорту Тембр - мікроміцети родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Drechslera spp., Penicillium spp., Trichoderma spp. з частотою трапляння від 10 до 50 %. Домінуючими мікроміцетами були представники роду Trichoderma spp. Слід зазначити, що грибам цього роду властива здатність до швидкого розмноження, що дає можливість конкурувати з іншими мікроорганізмами. Встановлено, що на насінні пшениці озимої та вівса, в умовах традиційної технології вирощування рослин, показник подібності родів мікроміцетів становив 56 %. Разом із тим, коефіцієнт подібності видів фітопатогенних мікроміцетів на насінні досліджуваних культур, в умовах органічної технології, був дещо вищим і становив 63 %. Проаналізовані показники, такі як частота трапляння та коефіцієнт подібності, дають можливість оцінити насіння сортів культурних рослин із метою уникнення біологічного забруднення агроценозів інфекційними структурами фітопатогенних мікроміцетів. | ||
| 10. | 
Безноско І. В. Вплив технологій вирощування пшениці озимої (Triticum L.) на життєві стратегії мікроміцету Fusarium Oxysporum [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, Л. В. Гаврилюк, Т. М. Горган, А. Ю. Безноско, Д. С. Гаврилюк // Український журнал природничих наук. - 2023. - Вип. 6. - С. 91-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujns_2023_6_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |